Діти

два (знову справа).

два (знову справа).

Вгору (протикаємо язиком верхню губу).

Губи, прокидайтеся (вібруємо губами)!


Язичок, покажися (кусаємо кінчик своєї мови),

і зубів не страждавши (висовуємо язик вперед і прибираємо його назад, при цьому покусуючи всю поверхню мови)!

А зуби-то, а зуби

кусають навіть губи (кусаємо нижню губу).

Кусаються, кусаються (кусаємо верхню губу)

і не вгамовуються.


А губи то регочуть (в посмішці відкриваємо верхні зуби),

то сильно ображаються (вивертаємо нижню губу, надавши особі скривджений вираз).

То весело регочуть (в посмішці відкрити верхні зуби),

то знову ображаються (вивертаємо нижню губу).

Зубам набридло кусати -

стали язик жувати (жуєм язик бічними зубами).

Язичок - не аркуш капустний,


він зовсім, зовсім не смачний!

Зубки, зубки, заспокойтеся,

гарненько вмийтеся (проводимо язиком між верхньою губою і зубами).

Не сердіться, не кусайтеся (проводимо язиком між нижньою губою і зубами),

а разом з нами посміхайтеся (посміхаємося)!


Дихання

Не менш важливим пунктом навчання дитини співу є постановка дихання. Правильне дихання дитині необхідно для того, щоб навчитися регулювати силу відтворюваного звуку. Зробити це можна за допомогою вправ, в яких дитині дається завдання надути якомога більше живіт, задути свічку, дуючи при цьому на неї якомога довше, та інше. Завдяки таким заняттям задіюються нижні відділи легенів, які необхідні при співі.

Image

Publish modules to the "offcanvas" position.