Бізнес і Економіка

Прямі і непрямі витрати

Прямі і непрямі витрати

Витрати поділяються на прямі і непрямі за положеннями статті 318 у Податковому кодексі. Законодавством визначено особливий перелік.


Так, до прямих відносять витрати:


  1. На придбання матеріалів і сировини, які використовуються у виробництві.
  2. На покупку комплектуючих або напівфабрикатів.
  3. На оплату праці співробітників, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі. До цих витрат відносять виплати за обов 'язковим пенсійним страхуванням, на фінансування накопичувальної та страхової честі трудової пенсії та інші відрахування.
  4. На амортизацію основних засобів, які використовуються у виробництві продукції.

До категорії непрямих витрат входять суми всіх інших витрат, за винятком позареалізаційних. Список витрат міститься не тільки в Податковому кодексі, а й у Декларації з податку на дохід.

Навіщо розділяти прямі і непрямі витрати?

У цьому питанні необхідно відзначити головну відмінність між витратами. Так, непрямі витрати в сумі повністю відносяться до витрат поточного податкового (звітного) періоду, а прямі - до витрат даного періоду по мірі збуту товарів, з урахуванням залишків по незавершеному виробництву. Винятком є випадок, коли діяльність компанії спрямована на надання послуг.

Слід зазначити, що перелік, який визначає прямі та непрямі витрати і наведений у Податковому кодексі, є обов 'язковим. Однак компанія має право на свій розсуд додати до того чи іншого списку свої витрати.

Якщо в обліковій політиці організації прямі і непрямі витрати конкретно не визначені, то за замовчуванням вважається, що вони відповідають переліку статті 318 у Податковому кодексі. А при внесенні законодавством до встановленого переліку змін, фірма повинна буде їх враховувати. У зв 'язку з цим, краще затвердити прямі і непрямі витрати самостійно в обліковій політиці компанії.

Поділ витрат в управлінському обліку дозволяє використовувати спрощену облікову форму, прогнозувати дохід. Відповідно до заданого розміру доходу при поділі витрат можна розрахувати оптимальний обсяг товарообігу, а також відповідний рівень витрат. Разом з цим визначається доцільність збуту тих чи інших видів продукції.


В якості одного з практичних результатів застосування класифікації витрат відповідно до принципу залежності від обсягу реалізації виступає можливість прогнозування доходу. При цьому до уваги береться передбачуваний стан витрат, визначення обсягу продажів, який забезпечить беззбиткову діяльність, для кожного конкретного випадку.

Аналіз прямих і непрямих витрат дозволяє вивчити структуру і склад виробничих витрат з метою визначення головних напрямків з пошуку резервів для їх зниження. Разом з цим стає можливим дослідження динаміки зміни витрат поточного періоду в порівнянні з попереднім, а також планом в цілому і окремими його статтями. Аналіз дозволяє встановлювати і кількісно вимірювати фактори, які впливають на зміну витрат, визначати внесок кожного окремо взятого підрозділу в загальний результат, досягнутий компанією зі зниження собівартості. Крім того, з 'являється можливість виявити і виміряти кількісно резерви зі зниження витрат на виготовлення та збут товарів.

Завдання, які стоять перед бухгалтерським обліком, багато в чому перегукуються із завданнями, які виконує управлінський аналіз, це обумовлено тим, що облік в управлінні вважається підсистемою бухобліку.

Як показує практика, конкретно визначити які витрати є прямими, а які непрямими, не завжди можливо. Багато в чому це залежить від роду діяльності фірми.

Image

Publish modules to the "offcanvas" position.