Бізнес і Економіка

Місця виникнення витрат: облік, організація, угруповання

Місця виникнення витрат: облік, організація, угруповання

Одне з головних завдань будь-якого обліку на підприємстві - це розрахунок собівартості однієї одиниці виробленої продукції. Саме вона впливає на прийняття основних управлінських рішень. Успішність діяльності фірми безпосередньо залежить від її формування, оскільки витрати впливають на розмір ціни реалізації, а дані про собівартість є основоположними при управлінні поточними процесами в бізнесі та прийнятті управлінських рішень. У цій статті приділяється увага типам витрат, системам їх обліку та способам розподілу на собівартість.

Важливі визначення та терміни

Розподіл витрат - віднесення понесених витрат на конкретні об 'єкти.


Об 'єкти витрат - облікова одиниця, що формує витрати, які впливають на вартість продукції, капіталовкладень, послуг, робіт.

Місця виникнення витрат - організаційна одиниця. Це може бути цех, ділянка - одиниця, що накопичує і систематизує відомості про витрати і загальні витрати.

Принципи калькулювання

Для розрахунку собівартості продукції, що випускається, використовують метод її калькулювання. При цьому використовується кілька способів: з включенням тільки змінних витрат (директ-костинг), урахуванням всіх витрат або з використанням встановлених нормативних витрат.

Для зручності розрахунку і більш вірного прийняття рішень в управлінському обліку застосовується класифікація виробничих витрат за двома видами об 'єктів. Цей процес здійснюється поетапно. На початку слідує угруповання витрат за місцем виникнення, потім їх розносять на калькуляційну одиницю або конкретну продукцію. Розгляньмо більш детальний початковий етап.

Види центрів відповідальності

Як вже зазначалося, місце виникнення витрат (центр відповідальності) - це структурна одиниця компанії. Кожен такий центр несе певні витрати і вносить внесок у виготовлення кінцевого продукту або послуги.

Витрати кожного місця виникнення витрат контролюються та вимірюються відповідальною особою. А ось внесок у підсумковий продукт іноді визначити складно. Наприклад, неможливо визначити дохід від діяльності бухгалтерії підприємства. Таким чином, не всі підрозділи фірми, що здійснюють співмірювання прибутку і витрат, можуть брати участь у розподілі доходів. Виходячи з можливості формування та розподілу прибутку, місця виникнення витрат виробництв та інших підприємств підрозділюються на центри витрат, доходів (прибутку) та вкладень (інвестицій). Зупинимося детальніше на кожному з них.


Центри витрат

У цих центрах зазвичай облік витрат за місцями виникнення є основним. Контроль доходів тут не проводиться. Таким центром може бути виробничий цех, роботизоване робоче місце, бригада або ділянка. Його основним завданням стає максимальне скорочення витрат.

Центри прибутку

Тут вже не тільки ведеться облік витрат. Керівник центру шляхом зіставлення понесених витрат та отриманих доходів визначає прибуток. Основним завданням цього місця виникнення витрат стає досягнення якомога більшого прибутку.

Центри інвестицій

У цих центрах контролю піддаються не тільки отримані доходи, понесені витрати, підсумковий прибуток, але і розподіл цього прибутку, наприклад, вкладення в активи фірми. Такі центри зазвичай досить великі - це філії, іногородні підрозділи компанії, дочірні підприємства.

Класифікація центрів відповідальності

За принципом участі у господарській діяльності компанії та виконуваних виробничих функцій класифікація місць виникнення витрат передбачає виділення перерахованих нижче видів центрів.

Центр, що відповідає за закупівлі, планує обсяги придбання матеріалів та інших товарних запасів, веде їх облік, контроль за зберіганням і витрачанням у виробничих цілях.

Центр відповідальності за виробництво веде облік, здійснює контроль і планування витрат на виготовлення продукції. Завданням цього місця виникнення витрат є також структурування асортименту фірми, контроль обсягу виробництва, собівартості та якості підсумкового продукту.

Центр продажів (відповідальності за реалізацію) веде облік і планування витрат на реалізацію. Тут контролюються такі показники діяльності, як обсяг реалізованих продуктів, їх структура, рентабельність готової продукції в розрізі різних товарних груп, а також виручка. Ці структурні одиниці можуть ще називатися центрами доходів.


Центри управління не беруть участі безпосередньо в процесі виробництва, але є невід 'ємною складовою фінансово-господарської діяльності та важливими структурними одиницями компанії. До них належать планові відділи, бухгалтерські підрозділи, служба управлінського обліку. Тут враховуються і контролюються витрати на власне функціонування і дається оцінка ефективності роботи.

Діяльність

Основною функцією відповідальних центрів є організація обліку витрат за місцями виникнення. Реалізується це шляхом порівняння фактично понесених витрат з плановим показниками, розрахованими в кошторисі, який служить своєрідним економічним планом для кожного місця виникнення витрат. Вона доцільно складається з урахуванням тільки тих витрат, які підконтрольні даному центру.

Актуально застосування так званих гнучких (або варіативних) кошторисів, коли плановані витрати можна зіставляти і видозмінювати відповідно до фактичного обсягу випуску та виробництва продукції. При цьому при перерахунку за місцем виникнення витрати групуються на постійні або незмінювані, змінні і частково змінні.

Змінювані витрати при уточненні витрат коригуються на фактичну величину виробництва. Частково змінні витрати коригуються на величину фактичної зміни обсягу виробництва з урахуванням залежності цих витрат від його розміру. Постійні витрати при уточненні витрат за кошторисом не коригуються.

Звіт про діяльність

Результати та аналіз співвідношення понесених і планованих витрат відображаються відповідальними особами центрів у звітах про виконання затверджених кошторисів. Такий звіт формується у вигляді таблиці, де зазначаються види витрат, за які несе відповідальність даний центр, заносяться контрольні показники, а також розраховуються допущені відхилення.


Умови ефективної діяльності

Ефективність системи обліку витрат за місцями їх виникнення з метою управління витратами та прибутком організації може бути досягнута при дотриманні декількох умов:

  1. Реалістичний, заснований на виробничій структурі вибір відповідальних центрів.
  2. Формування кошторису для конкретного центру витрат, який покликаний стимулювати їх максимальне скорочення.
  3. Правильний і адекватний вибір списку витрат, реально контрольованих конкретним центром.
  4. Грамотний вибір відповідальних осіб, на яких покладатимуться повноваження з контролю витрат.
  5. Наявність тісного взаємозв 'язку звітів і діяльності в цілому в різних місцях виникнення витрат.
  6. Спільне співіснування обліку по центрах виникнення витрат із загальною виробничою системою обліку.

Облік у центрах витрат

Як вже зазначалося, центр - це вид місця виникнення витрат, яким може стати будь-яка організаційна одиниця, здатна здійснювати контроль власних витрат. У цьому пункті передбачена також організація нормування і планування понесених витрат і визначення відповідального за ведення обліку та надання звітності.

Визначення центрів витрат здійснюється керівництвом залежно від цілей і загальної структури економічного суб 'єкта. При цьому слід пам 'ятати, що одночасно зі збільшенням числа центрів, збільшується ступінь контролю витрат, але зростають і витрати на утримання місць виникнення витрат.

Після визначення центрів витрат для кожного з них складається кошторис тільки тих витрат, які розташовуються в рамках відповідальності даного підрозділу.

Прямі виробничі витрати повинні враховуватися на підставі даних первинного бухгалтерського обліку. Непрямі витрати діляться в кошторисі на належні даному центру і розподілені з інших.


Для найбільш успішного визначення центрів витрат, ведення в них облікової діяльності, складання звітів рекомендується використання тих, що видаються за галузями методичних рекомендацій.

Облік у прибуткових центрах

Центрами прибутку є ті підрозділи фірми, які відповідають і можуть впливати не тільки на витрати, а й беруть участь у формуванні та розподілі доходів. Це, наприклад, цех, відділ збуту, організація в цілому.

Основним звітним документом таких центрів є звіт про прибуток, який формується залежно від використовуваного показника прибутку: чистого, від продажів, до оподаткування або валового.

Натомість звітів про прибуток дохідні центри можуть надавати звіти про маржинальний дохід. У цьому випадку постійні витрати поділяються на непрямі і прямі з урахуванням специфіки процесу виготовлення продукції. Тоді маржинальний дохід визначається різницею виручки від продажів і сум змінних витрат. Для конкретизації облікових показників визначається також залишковий дохід, що утворюється з різниці між маржинальним доходом і постійними витратами.

Облік по центрах інвестицій

Центрами інвестицій є найбільші структурні одиниці - дочірні підприємства та філії. Їх звітністю є загальноприйнята фінансова звітність, що включає звіт про результати. При цьому при проведенні порівняння ефективності роботи окремих центрів інвестицій головна організація орієнтована не тільки на показники прибутку, а й на специфіку виробництва, обсяги активів, розміри діяльності в цілому. Тому при оцінці діяльності центрів інвестицій використовують показники рентабельності та доданої вартості.


Проблеми обліку витрат, їх розподілу, грамотного виділення місць їх виникнення, впливу сукупних витрат на собівартість готового продукту є одними з найважливіших напрямків управління бізнесом. Залежно від специфіки діяльності організації можуть застосовувати різні методи обліку витрат. Вибір способу зазвичай знаходиться в зоні відповідальності головної організації або керівника фірми.

Image

Publish modules to the "offcanvas" position.